Відповідь:
Пояснення:
Для свого твору автор обирає цікаву форму: кожна частина - це колоритний монолог Тев'є в уявній розмові з Шолом-Алейхемом, з яким він бачиться час від часу. Вперше ми зустрічасмося з Тев'є, коли йому майже п'ятдесят. Прощасмося, коли він стоїть на порозі свого сімдесятирічея. Кожний монолог Тев'є, який став уособленням єврейського народу,-це не просто пристрасна історія родини єврея-молочника. У цих оповідках-сповідях відбилися прикмети часу, які згодом визиачили обличчя всього ХX ст. Читаючи «Тев'є-молочника», ми опиняемося у всесвіті Шолома-Алеeйхема, де все між собою пов'язане. Монологи Тев'е пересипані єврейськими і українськими прислів'ями та приказками, насичені народним гумором. Це створює трагікомічну атмосферу оповіді. Особливу роль у мовленні Тев'є відіграє цитування Святого Письма. Точніше, це не зовсім цитування. Тев'є довільно перекладає і тлумачить уривки Тори/Біблії, черпаючи з неї уроки життевої мудрості. Тим паче сам по собі Шолом-Алеeйхем був релігійною людиною і його вибір,що до написання твіру,можна зрозуміти.