Ответ:
У перші століття нашої ери Рим став одним з найбільших міст Середземномор’я. У ньому на той час проживало понад мільйон жителів. Спочатку це була ринкова площа. Але пізніше навколо форуму споруджували будівлі, і він зрештою опинився в центрі Рима. Імператори Цезар, Август, Нерон, Траян перебудовували й добудовували його. Тут з’явилися величезні храми, пам’ятники та інші громадські споруди.
Рим потерпав від перенаселеності, адже з усіх кінців імперії сюди стікався люд. На вулицях Рима часто утворювалася велика тіснява, а на перехрестях іноді не могли розминутися колісниці та вози.
Аби розв’язати транспортну проблему, Цезар ввів певні правила дорожнього руху. Відповідно до його указу на деяких вулицях було запроваджено односторонній рух. Також зі сходу сонця і до кінця робочого дня заборонявся проїзд по Риму приватних колісниць, екіпажів, возів. А приїжджі взагалі повинні були залишати транспорт за містом і пересуватися тільки пішки або в найманих паланкінах. Було створено спеціальну службу, яка слідкувала за порядком на вулицях і не допускала суперечок та бійок між учасниками руху.
У Римі були також свого роду «таксі-колісниці». На вісь колісниці закріплювали простий «таксометр», який був звичайним тазом. Після певної стадії їзди (приблизно 200 метрів), у нього падав невеликий камінчик. За кількістю камінчиків, що опинилися в тазі, і визначалася оплата проїзду.
З кінця Республіки в Римській імперії розпочинається ера будівництва, своєрідний «будівельний бум», і продовжувався він до часів падіння Імперії.