За переказами, немовлям був врятований від татарів; вихований козаками (згадано в народній думі «Люлі немовляті Івоні» (за Богданом Залеським)).Мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його Підковою), міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, волячим рогом пробивав дубові ворота. Його охрестилиВолошенином, тобто по-тодішньому молдаванином.На Запоріжжі Іван Підкова з'явився у 1556 році, привівши зі собою цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Ґьозловом.Певний час був запорізьким гетьманом.Пам'ятник Іванові Підкові під Тарасовою горою (Канівський район, Черкаська область)На початку листопада 1577 року Іван Підкова при підтримці козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра VI Кривого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича, 30 листопада1577 року визволило Ясси. Іван Підкова був проголошений молдавським господарем, Яків Шах із козацьким загоном повернувся наСіч.1578 р. війська Османської імперії увійшли до Молдови.Страта Підкови[ред. • ред. код]Яків Шах, який допомагав Підкові, гостив в Немирові у брацлавського воєводи Януша Збаразького, який порадив йому, щоб Підкова для примирення з польським королем Стефаном Баторієм поїхав для цього до Варшави. Король прийняв його, наказав кинути до вязниці. Після сейму король їхав до Львова, Підкову відправив до равської вязниці. Король хотів ще під час сейму стратити Підкову, але не міг, бо шляхта була проти. У Львові на вимогу султана Мурада III Підкову було таки страчено. Мурад III скаржився також на брацлавського воєводу Яна Збаразького та на Філона Кміту.Івана Підкову за присутності великої кількості народу і турецьких послів стратили у Львові 16 червня 1578 року за рішенням короля Стефана Баторія на Ринковій площі. Перед стратою за переказами в останньому слові гетьман сказав:«Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом... »Був похований в місцевій Успенській церкві. Черкаські козаки викрали, перевезли останки до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою (був похований і Самійло Кішка).Помста козаків та Якова Шаха за страту Івана Підкови[ред. • ред. код]Козаки після його страти здійснили 6 походів на Молдову разом з братом Підкови Александрелом. Помстився за Івана Підкову Яків Шах: наказав повісити перед костелом св. Миколая 18 молдавських боярів. Коли це дійшло до Стамбулу, турецький султан зажадав страти Якова Шаха; Я.Шах був знятий з гетьманства козацькою старшиною, заточений в канівський монастир, пізніше добровільно став монахом.