Безсполучникове багатокомпонентне речення подано в пункті
А Ніч стояла над землею ясна, прозора, в небі плив місяць у райдужній світляній
оболоні, на підлозі лежали темні тіні віконних рам, і квітка в горщику здавалася зовсім чорною на тлі заледенілих шибок.
Б Літові далеко до дощу, перевито золото туманом, ще далеко – здрастуй – не
пущу! – і вікно вигядується тьмяно.
В Цвіт бузковий лащиться до вікон, на подвір’ї пахне рута-м’ята, мабуть, буде
кликати довіку мандрівниче серце рідна хата.
Г Вгорі чисте, по-весняному лунке, небо; крикне ворон, і бринить його крик
довго-довго, і не в силах загасити його степова безвість.
Д Розбуджена свіжим весняним повітрям, гіркуватим присмаком свіжо-зеленої землі,
невтомним щебетанням жайворонка у високості, трубним криком журавлів, відчуває людина стремління пригорнути весь голубий світ; і вона робиться добрішою...
А
Б
В
Г
Д
3. Позначте складносурядне багатокомпонентне речення
А То хмарка набіжить, і бризне дощ краплистий, ясною вільгістю оббризкавши
цвітінь, то сонце вигляне ласкаво-променисте і знов сховається, і знову дощ і тінь.
Б То дощ, то сніг, то знову дощ, і листя лопотіло, побуровіла нехворощ, вода на
зиму сіла.
В З полів зійшла серпнева спека, ясна туманиться блакить, і день стоїть, немов
лелека, що завтра в ірій відлетить.
Г Сонце заходило червоно на вітер, на тлі вечірньої заграви чітко вимальовувався
хутір Вишневий, кострище заходу поступово гасло; із степу вже підкочувала густа і чорна, як вода у весняну ніч, темрява.
Д Трави в’януть під млосною спекою; крутить вихор серпневий пил; осокори за
даллю далекою підпирають в степу небосхил.
А
Б
В
Г
Д
4. Укажіть складнопідрядне багатокомпонентне речення
А Тумак налинув, як степова орда, як кочівницька мла, як басурманська
невідворотність долі, і полонив увесь видимий світ від обрію до обрію; сива пелена заслала поле, й ця пелена схожа на м’якенький, розсіяний у повітрі попіл, що тремтить, коливається, перебуваючи в постійному незбагненному русі.
Б Заздалегідь все треба врахувати перед сівбою завше до дрібниць, як хочеш гарний
урожай зібрати, як хочеш, щоб шумів прибій пшениць, як хочеш, щоб багатшали прибутки і щедра осінь входила до хат...
В Світло хутко згасало, надходили тіні; ще червінь лежала на обрії, а вже виплив на
небо місяць, холодний, срібний, як крига.
Г Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг, і наша юність буде хай
такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг.
Д І весен плин, і перший крик маляти, і гомін розтривожених борів, і медоцвітів
ніжні аромати, і синяву травневих вечорів, – все, чим живеш ти на землі, Людино, і в юні, і в посивілі роки, де пісня й труд злилися воєдино, як молодість з любов’ю, на віки.
А
Б
В
Г
Д
5. Виокремте складне багатокомпонентне речення мішаного типу
А Люблю вночі на небеса дивитись, коли зірки, немов бджолиний рій,
поблискують крильми, і повен мрій виходить місяць, як прадавній витязь.
Б Коли б був я вітром буйним, я б розгонив чорні хмари, щоб від хмар не слались
тіні, щоб сміялось завжди сонце.
В Мене учив один мудрець: любов – не золото перстенів, а єдність двох живих
сердець у злагоді життя щоденній.
Г Верхню частину пристані будують теслярі та муляри, а нижню частину будують
водолази.
Д Частина учнів працює в художньому гуртку, частина працює в драматичному, а
частина працює в хоровому гуртку.
А
Б
В
Г
Д
6. Позначте речення, яке не відповідає такій характеристиці: складна синтаксична конструкція
з сурядністю і підрядністю:
А Сад у нас уже одцвів, дерева вкрились густим темно-зеленим листом, і тільки в
повітрі плавали густі пахощі жасмину і матіоли.
Б Коли замовкнуть втомлені громи, а всі дощі відплинуть і відплачуть, я поцілую
сніг, бо все це значить, що знову дочекались ми зими.
В Лебедями білими пливуть хати – пливуть через твої спомини, через весни й
осені, і ти й досі не перестаєш думати, що вони таки могли злетіти, могли!
Г Хто створив з нічого людям час, той поділив його на дві частини, назвавши ніччю
й днем ті половини, та ніч він ближчою зробив до нас.
Д Поза центральною вулицею, де світять чотири гасові ліхтарі, і лягає непроглядна
тьма, яку не можуть здолати волі вогники гасівок, що тьмяно поблискують крізь вікна старосвітських одноповерхових будиночків.