Ответ:У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію—Юань.
Панування монголів мало для Китаю двоякі наслідки. З одного боку, воно супроводжувалося значними людськими жертвами, знищенням надбань китайської цивілізації, а з іншого — завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай серйозно втягнувся у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню. Про Китай часів монгольського панування цікаві згадки залишив венеціанський мандрівник Марко Поло.
Після завоювання Китаю перед монголами постала проблема: як управляти цією територією. Не маючи можливості запропонувати що-небудь своє, монголи були змушені прийняти китайську систему — від імператора до найменшого чиновника. Найвищі посади в державі посіли монголи. Таке становище призвело до того, що вони перейняли не тільки систему управління, а й мову, писемність, культуру та ін. Незважаючи на таке «окитаєння», останні вважали себе вищими за китайців і поводились як загарбники, посилюючи податковий гніт.
Політика монголів викликала загальне обурення. Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання, виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою, в 1368 р. одного з керівників селянського повстання Чжу Юаньчжана проголосили імператором. Він започаткував нову династію Мін, яка правила Китаєм до 1644 р. Столицею спершу було місто Нанкін, а згодом її перенесли до міста Даду, яке отримало нову офіційну назву Пекін.
Объяснение: