Ответ:
1.Восени жайворонки зі своїми чудотворними піснями відлітають до вирію.Сиротіють без них степи й небеса,сиротіють людські душі.Зима білі сніги метуть,хурделиці січе,від морозу лунко тріскається лід на річці.Де забарилася весна,чому не квапиться в рідні краї?
Та ось повернулась із вирію весна,а з нею повернулися додому й жайворонки.Прилетіли не самі,а разом із своїми піснями.Бо пісні жайворонкові на чужині скучили за нашими степами,за привіллям.Ось вони злетіли в піднебесся і зазвучали-одна,друга,третя!Безліч пісень зазвучало над рідною землею,їхні звуки напоєні сонцем,пронизані радістю посіялися додолу...
Ось тут жайворонки посіяли рясну пшеницю,тут з їхніх пісень поросло жито.Запахло чебрецем,засивіло полином.Сіються над землею жайворонкові пісні,віщуючи врожай і достаток.