"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій.- Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно."
*Зажди! — просить хлопчина.— Не тікай від мене, візьми мене із собою, перевези!*
*Васильку, го - ов! А йди сюди!* - гукнув з подвір’я батько
*Життя довге, якщо ним уміло користуватися*, — повчав відомий філософ Сенека.
*Ну як же так, щоб воля та пропала?* — дивується Мавка на слова Лукаша.
Мати благала Миколу: *Сину, не зачіпай ти осавули*
„Оце наша електростанція,— пояснював Іван Федорович.— Хіба не красуня?”
*Я, коли виросту, теж садівником буду!* – не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив Юрко