1. Разом треба писати всі прислівники у рядку
А мимо/хідь, на/яву, будь/що/будь
Б по/друге, на/вшпиньки, до/ладу
В на/сам/перед, на/чисто, за/видна
Г до/пізна, куди/небудь, перед/усім
Д до/віку, коли/не/коли, в/середині
2. Через дефіс треба писати всі прислівники у рядку
А по/середині, по/київськи, по/третє
Б час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як
В кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де
Г сам/собою, повік/віки, такий/сякий
Д по/латині, по/дитячому, по/свійськи
3. Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
А сама/самотою, на/жаль, в/обмін
Б під/силу, по/переду, по/правді
В до/побачення, що/тижня, по/суті
Г до/речі, повсяк/час, у/стократ
Д за/молоду, без/кінця, з/переляку
4. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.
Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина починається для людини зі шматка хліба.
Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.
Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.
5. Усі слова – прийменники у рядку
А перед редакцією, хай знають, навколо стадіону
Б попід горами, переді мною, назустріч вітру
В незалежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні
Г на світанку, виконала ж таки, з-поміж друзів
6. Виділене слово є прийменником у реченні
А Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай.
Б Орачі порушать сонну ниву, тополю збудить трактор край села.
В Україна – Вкраїна – країна – так віддавна край рідний звуть.
Г Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край.
Д Сини землі тепер повстали за неозорий край свій, за степи.