[1] Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення, у мить щедрого осяяння. [2] У зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя.[3]Усе в нас від від хліба. [4] А втім, і самі ми, кожен із нас ─дитина своїх батьків, свого народу й хліба. В якому реченні нема однорідних членів ?