Ответ:
Ниже
Объяснение:
У новелі О. Генрі розповідається про творчих людей. Ці люди керуються перш за все яскраими поривами, а не своїм розумом і через це, їх поведінка виглядає дуже красивою і вражаючою.
Старий художник Берман давно не малював нічого путнього, але мав надію на те, що колись настане нагода щоб намалювати шедевр. І ця нагода настала, коли сильно захворіла його сусідка дівчина на ім*я Джонсі. У Джонсі була добра подруга Сью, яка піклувалася за нею, з того моменту як Джонсі захворіла. З цього ми бачимо що Сью-добра подруга, не залишить у біді Джонсі. Але хворобу було не легко перемогти. І слабка Джонсі вже навіть перестала вірити у те, що вилікується. Вона навіть сама рішила, що коли впаде останній листок з дерева, яке було навпроти її вікна, вона помре. З цього бачимо, що Джонсі може боротися, але коли їй вже дуже погано, вона перестає думати про вилікування, та думає про погане, таке як смерть. Але проходили дні, ночі і листок чомусь не падав. До дівчини знову прийшла надія і вона стала виліковуватися. З часом, коли вона вже повністю вилікувалась, її подруга Сью розказала їй, що те, що листок не падав, було не природьне диво, а шедевр Бермана. Бо Берман, вночі в непогоду, кли впав останній листок пішов і намалював листочок. Але він захворів, і через декілька днів помер. Берман був дуже доброю людиною. Він не дивлячись на непогоду пішов і намалював свій "шедевр". Він знав які будуть наслідки, але хотів допомогти.