Передумови
«Празька дефенестрація»
Священна Римська імперія у XVII ст. становила конгломерат десятків королівств, князівств, і різноманітних адміністративних одиниць — церковних або світських. У Богемії, Саксонії і Північних князівствах Німеччини домінували протестанти, разом з тим, Баварія, Австрія, а також інші Південні князівства були переважно католицькими.
Панівна в Священній Римській Імперії династія Габсбургів була католицькою і всіляко дискримінувала протестантів. На початку XVII ст. розгорталася контрреформація, посилювалась церковна цензура та інквізиція, зміцнився орден Єзуїтів. Ватикан всіляко підштовхував правителів-католиків до викорінення протестантизму у своїх володіннях.
Слід відзначити, що з часів Карла V провідна роль у політичному житті Європи належала династії Габсбургів. На початку XVII століття іспанська гілка династії володіла Португалією, Південними Нідерландами, півднем Італії і колоніями в Америці. Австрійські Габсбурги — закріпили за собою корону імператора Священної Римської імперії, були королями Богемії, Угорщини, Хорватії. Гегемонію Габсбургів прагнули ослабити європейські держави, найбільше Королівство Франція.
Габсбургів підтримували: Австрія, більшість католицьких князівств Священної Римської імперії, Іспанська імперія, об'єднана з Королівством Португалія, Папський престол, Річ Посполита. На боці «антигабсбургської коаліції»: протестантські князівства Священної Римської імперії, Богемія, Трансильванія, Венеція, Савойя, Республіка Сполучених провінцій, Шведська імперія, Данія-Норвегія, Королівство Франція, надавали підтримку Королівство Англія, Королівство Шотландія і Московське царство.
Аугсбурзький мир 1555 року підписаний Карлом V на якийсь час припинив відкрите протистояння протестантів і католиків у Священній Римській імперії, і зокрема в Німеччині. За умовами миру імперські князі могли вибирати релігію (протестантизм або католицтво) для своїх князівств на власний розсуд, згідно з принципом: «Чия влада, того і віра». Проте до початку XVII століття католицька церква спираючись на підтримку династії Габсбургів відвойовувала свій вплив і вела активну боротьбу проти протестантів.
Для відсічі католицькому натиску, протестантські князі Священної Римської імперії об'єдналися в 1608 р. в Євангельську унію. Унія шукала підтримки у держав, ворожих династії Габсбургів.
У відповідь католики об'єдналися в 1609 р. у Католицьку Лігу, під проводом Максиміліана I Баварського.
У 1617 р. правлячий імператор Священної Римської імперії і король Богемії Матвій, який не мав прямих спадкоємців, примусив чеський сейм визнати спадкоємцем свого двоюрідного брата Фердинанда Штірійського. Фердинанд був палким католиком, вихованцем єзуїтів і украй непопулярним в переважно протестантській Чехії. На цьому тлі в Празі відбувся конфлікт між представниками чеської аристократії та королівськими намісниками. 23 травня 1618 р. опозиційні дворяни на чолі з графом Турном викинули з вікон Чеської Канцелярії в рів королівських намісників графа Вільяма Славату, Ярослава Мартиницю і їхнього секретаря Фабриція.
Сторони
Більше інформації: Католицький союз (Габсбурзький блок), Протестантська коаліція (Антигабсбурзький табір) .