я дуже люблю, коли надворі розтають сніги і все починає квітнути. Це просто чудове почуття, яке ніколи не заміниш.
Насправді, я люблю весну ще тому., що у моєї мами день народження. Цвіт дерев, чудове свято Пасха, запах вишні, підсніжники, фіалки і все таке інше. Чи не прекрасна наша планета?
-О ЗЕмле, чого ж ти зажурена??- спитаю мимохідь я.
Мабуть, тому, що не всі бачуть красу весняного подиху. Не всі помічають квіти, а лиш топчуть їх свойми величезними стопами, ігноруючи всі старання.
Весна- це корок до життя, нового, чистого, кращого. З кожним листочком, пелюсткою моя душа розквітає і підставляє сонцю свої знеможені від горя руки. Цей ніжний подих перевертає все всередині, відкриває очі і перехоплює подих. На хвилинку, дві ти забуваєш, як дихати. Здавалося, це ж просто лисття і трава. НІ, для мне це шанс оживити саму себе. Стати кращою в танцях чи співах. Я не говорю, що ми маємо мінятися лише весною. Ні, ми повині міняти кожен день нашого життя, і не тільки нашого.
Весна це мій стимул і моє бажання творити щось прекрасне