Цю історію мені розповіли очевидці. Вона відбулася в одному з харківських трамваїв. На одній зупинці зайшов гурт веселих студентів, які направлялися на святкування дня народження своєї однокурсниці. Це було зрозуміло з їхніх розмов. У руках одного з них був торт. І ось раптом хтось із них помітив, що поряд з ними, трішки попереду, сиділа бабуся, і в неї теж був торт, але це був «Київський» торт, а в них — звичайний. Недовго думаючи, студенти вирішили зробити обмінну операцію, поміняти звичайний торт на «Київський». До того ж, бабуся свій торт чомусь поставила на підлозі біля себе. Обмін відбувся елементарно, торт замінили, і щасливі студенти вискочили на наступній зупинці. Десь через дві зупинки захвилювалася бабуся, вона почала шукати свою коробку. Коли пасажири почали її заспокоювати, що торт же є, вона пояснила: «Проблема не в тому, який торт, просто вчора помер мій котик, і я везла його на дачу, щоб поховати, а хтось переплутав і забрав у мене цю коробку, а мені залишили торт». Цікаво, що подумала однокурсниця…
У нашому житті трапляється чимало ситуацій, пов’язаних з порушенням однієї з Божих заповідей — заповіді «не кради», яку багато наших сучасників легковажно трактують як «не попадись».
Розглянемо буквальне й духовне значення цієї заповіді і її практичне застосування.