Том Соєр був з одного боку звичайною, а з іншого-не звичайною дитиною. Він, так само як я, знаходив пригоди там де їх не було.
Але і виплутатися з них, він був теж мастакром.
А от Полліана- це просто дитина з підвішеним язиком. Але її краса була не у цьому. Дівчинка намагалася знаходити щастя у всьому. Навіть у найбезглуздіших речах, що і налдавало їй особливого шарму.
На перший поглад це звичайнісінькі діти, але якщо придивитися, то це були маленькі реформатори свого часу