Предикативні прислівники виступають у ролі присудків в безособових реченнях (безособові – це речення, у яких немає підмета: Йому сумно. У хаті було тихо.)
Вони виражають:
стан природи: морозно, вітряно, хмарно, сонячно, холодно;
стан людини: душно, страшно, приємно, байдуже, образливо;
потребу і необхідність: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, варто, пора.