Прочитавши твір письменника Короленко "сліпий музикант" , я замислився над багатьма речами. Художників, митців, поетів, завжди приваблював образ сліпої людини. Вони завжди відчувають світ по іншому.
Найбільше мені сподобалося персонаж дядька Максима. Він був наставником хлопчика, та допоміг йому відкрити світ української культури. На душі музиканта залишився неймовірний відбиток чарівної української пісні.
Також цікаві деталі твору це прикметники. Чому? Автор дуже чітко описує навіть звуки у творі. Наприклад кінець, у якому вже дорослий музикант грає свою партію. Багата мова Короленка-ось що мене привабило