1)У майбуття ростуть дерева й люди. (В.Коротич.) Сплять ліси, поля, криниці, шепіт ручая. (А.Малишко.) Дорога то збігала на гору, то стрімко спадала вниз, пірнала під віття, слалась через гребельки. (Ю.Мушкетик.) Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила. Все оживає, міниться, тремтить, бруньками пружно тягнеться в блакить. (А.Малишко.) У цвіту яблуневім хитались сади після бур, після гроз, після років біди. (В.Сосюра.) На річці, в лісі, на полі - всюди німо тихо (П. Тичина). В лісі не було нічого: ані грибів, ані ягід, ані черешень (Ю. Яновський). Ні спека, ні бурі, ні морози - ніщо не вб’є любов мою (В. Сосюра). У неї було все: багатство і дивовижна зброя (Б. Лепкий).
2) Перед мною було все: квіти і дерева, беззахисні мурашки і птахи.