Жадібність до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, разом з тим, повністю знецінюється: «робітники і собаки на дворі повинні бути», «обіцянка - цяцянка, а дурневі - радість"; «кругом, кругом моє »,« бери і в свого, і в чужого »,« гроші всьому голова », « Ой, Пузир! Дивіться, щоб ви не полопалися, а замість вас Мошни разопре грошима ... ».
Коли, обманутий на спробі купити 100 тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, - він намагається накласти на себе руки. Якщо копач, за характеристикою самого Мошни, «хоча голий, і веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «краще смерть, ніж така втрата».
У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено сила, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заклав туди сам Бог. І сила ця - гроші.