1. Форма мислення, користуючись яким людина в процесі виконання завдання виконує дії в розумі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, отриманим за допомогою почуттів. 2. Вид мислення, спрямований на вирішення практичних завдань. 3. Мислення, при якому завдання вирішується з опорою на зоровий образ.