В 1526 португалець Жоржі де Менезеш відкрив біля екватора північно-західний виступ Нової Гвінеї (півострів Вогелкоп). В 1545 іспанець Іньїго Ортіс де Ретес пройшов вздовж усього північного узбережжя Нової Гвінеї (власне саме він дав їй цю назву), а в 1606 іспанець Л. Торрес пливучи від Нових Гебрид до Філіпін відкрив південний берег Нової Гвінеї. При цьому він пройшов через протоку, пізніше названу його іменем, між Австралією та Новою Гвінеєю. В 1792 французька експедиція Ж. д 'Антркасто пройшла вздовж Західної та Південної Австралії, а в 1793 відкрила на півночі острови д'Антркасто і східне узбережжя Нової Гвінеї. В 1798-1799 роках британці Джордж Басс та М. Фліндерс відкрили протоку Басса, яка відокремлює материк від землі Ван-Дімена, обійшли її навкруги і назвали островом Тасманія. В 1801 француз Н. Боден відкрив півострів Перон на заході, затоку Жозеф-Бонапарт на півночі, а в 1801 острів Кенгуру на південному-сході. В 1801-1802 відкрив на півдні затоки Спенсера і Сент-Вінсент, розділені півостровом Йорк. В 1802-1803 Фліндерс обійшов навколо усієї Австралії.