Климко почув постр1ли,побачив як б1жить в1д тих куль людина.Иому дуже хот1лось допомогти, врятувати того дядька, в1н став гукати 1 показувати де можна сховатися. Адже в1н майже дома, тут добр1 люди допоможуть. В1н догнав вт1кача, 1 вони разом, ховаючись в1д чужих очей, добрались до сво1х. Тут т1льки вони 1 познайомились.Той вт1кач виявився розв1дником, якого на станц11 схопили пол1ца1. Та на його щастя виявилися вони вояками поганими.Вс1м гуртом мешканц1 Климково1 осел1 вир1шили сховати розв1дника, а вже вранц1 придумати ,що вд1яти дал1. Климко, втомлений, але щасливий тим ,що нарешт1 д1йшов, прин1с таки ту с1ль та молоко,заснув. Наснилося йому ,як його дядько 1 вся його нова родина сидять за святковим столом, в хат1 тепло 1 св1тло, 1 на душ1 рад1сно. (Проверено, писала сама себе, там где еденицы это буквы "и", у меня ук. расладки просто нету.)