Україна — моя батьківщина
Україна — єдина одна
Проводжала колись мати сина,
На війну і сльози лила
За мир, за мати, за волю
Стояв той хлопчина тоді
Не дбаючи, за власну долю
Поліг він, тоді, в боротьбі
Прийшла телеграма для мати
В ній стисло писалося щось
Припинив її син воювати
Назавжди спинив його хтось.
Я живу в цій країні тепер
Все одно це здається тяжким
Той хлопець назавжди помер,
А ти — повертайся живим.