Я думаю, що людям потрібно довіряти,адже без довіри наш світ морально занепаде. Люди стануть самотніми і замкнутими.
По-перше,довіра-це риса характеру,яка у всі часи породжувала між людьми теплі і приємні відносини.Ця якість допомагає знайти друзів,опору та підтримку. Яскравим підтвердженням мого аргументу може бути твір П.Мирного"Хіба ревуть воли,як ясла повні..". Тут ми зустрічаємо героя,який забув, що таке довіра,що таке друзі і взагалі,що таке мораль. Він стає на шлях злочинця,забувши про людську мораль. Він перестав вірити людям,а тому, коли була потрібна допомога товаришів,ніхто йому не поміг. На прикладі твору бачимо,що без довіри немає друзів,а,отже,немає морального щастя та почуття захищеності у великому,жорстокому світі. По-друге,довіра вселяє тепло у серця інших людей. Веде їх за собою. У підтверддення своїх слів наведу приклад з життя М.Костомарова-відомого діяча української культури,одного з засновників Кирило-Мефодіївського братства. Його рішучий крок подарував людям віру та бажання боротися за національну свідомість та честь. Люди пішли за його словами,як за променем сонця у нічній пітьмі. Отже, довіра надзвичайно важлива якість,яка мусить бути в кожному з нас,бо вона веде нас до морального піднесення,допомагає знайти друзів і подарувати їм віру у власні переконання.