Зарубіжні й російські письменники цікавилися особою гетьмана України Івана Мазепи, який підняв зброю на свого колишнього покровителя й царя Петра І. В поетичних і драматичних творах вони намагалися відтворити помисли цього романтичного діяча, заглянути в душу неординарного для своєї доби персонажа. Література засновувалась переважно на відомостях, що містили офіційні царські документи, на упереджених спогадах й історичних дослідженнях, де Іван Мазепа фігурував як людина морально ница, проклята православною церквою за зраду й перехід на бік шведського короля Карла XII. І все ж романтичне зображення письменниками особи гетьмана наближалося до істини, бо воно було безстороннє.