Вулиця дитинства.
Така тиха,і таємнича,немов осінній сад.
Пам’ятаю,як мене завжди чекала вдома смачна та духмяна вечеря.Я завжди буду пам’ятати ту домашню атмосферу мого дитинства.Час іти з цих рідних і душевних місць, але серце спинятись не хоче. І тут я побачила свою найкращу подругу, і відповіла:—Я прийшла попросити пробачення і побажати тобі всього доброго