Поезія – це дивовижне явище. Вкрай складно зрозуміти людину, яка з якоїсь дивної причини не любить поезію. Звичайно, хтось скаже, що й поезія буває різною. Деяка поезія якісна, написана не просто вміло, але і майстерністю, і з душею. Її, безумовно, зможе якщо і не полюбити, то оцінити, просто таки кожен доросла і відповідальна людина. Однак є й менш якісна поезія, вона навряд чи зможе сподобатися багатьом. Втім, у випадку з Джорджем Байроном і його поетичною творчістю все стає просто-таки надзвичайно ясно і очевидно. Якість поезії Байрона просто фантастична, перед нею неможливо не схилятися.
Якщо говорити про мене, то мені дуже подобається поезія Байрона, вона справляє на мене найсильніше враження, яке тільки можна собі уявити, вона зачіпає мене до глибин душі. Поетів-романтиків завжди існувало багато. Напрям романтизму виник вже давно, але до сьогоднішніх днів, до сучасності, ми можемо помічати, як багато поетів-романтиків існує. Але часто трапляється так, що вони є романтиками тільки на папері. Не варто применшувати силу людської фантазії і уяви, часом вони досить сильні. Але набагато цікавіше читати романтичні міркування від людини, яка дійсно переживала сильні емоції, пов’язані з реальним життям, і певні життєві пригоди. Джордж Байрон – це саме той випадок.