Сьогодні вночі випав перший сніг. Я була безмежно рада цьму прекрасному видовищу. Але коли я встала і вибігла на вулицю він майже весь розтанув і де-де виступали купки снігу. І я на радощах почала ліпити сніговика. Побачивши це мама почала сваритися на мене . Хоча вона добре знала це відчуття,коли ти в захваті ,тебе переповнюють емоції, ти не можеш всидіти на місці. Я стрімголов побігла тепліше одягнутися, але через 10 хвилин я побачила ці сумні, нудні, зовсім не цікаві калюжі. Згодом виявилося ,що тільки я бачила цей сніг. Мені так сумно що це все було протягом короткого часу. Але я ніколи не забуду ці відчуття.