Нідерландська революція почалася із релігійного конфлікту. У серпі 1566 року спалахує повстання протестанців іконоборців. Протестантизм не визнає шанування ікон які вважаються ідолопоклонництвом. Повстанці починають громити католицькі церкви по всій території Нідерландів, знищуючи ікони, статуї святих та звільняючи ув’язнених протестантів. У відповідь на дії повстанців іспанський король у 1567 році спрямовує до Нідерландів каральний похід на чолі якого стояв герцог Альба.
Альба був дуже жорстокою людиною і прагнув весь конфлікт вирішити силою. Швидко придушивши повстання простого населення (яке не підтримали члени «Союзи» які поки ще не хотіли повністю поривати з Іспанією), Альба встановив у Нідерландах режим заснований на терорі. Була створена Королівська Рада у справах заколоту, по країні прокотилися арешти та страти повстанців. Були страчені навіть графи Егмонт та Горн.
Альба заполонив країни ще більшою кількістю інквізиторів та чиновників. Невдоволене населення починає тікати у ліси утворюючи загони – гезів (жебраки з нідерландської, так називали протестантів іспанці за їх простий одяг). На півночі Нідерланди також існували морські гези, які боролися з іспанським флотом.
Проте до 1570 року Альба практично придушив із вогнища повстання в Нідерландах. Повністю придушити повстання Альба не зміг через зовнішні обставини та свою не далекоглядність. Іспанія в той час вела постійну боротьбу з Туреччиною, Англією та Францією і не могла зосередити всі свої сили для подолання кризи в Нідерландах. У свою чергу турецький султан та королі Англії та Франції починають фінансувати нідерландських повстанців, вбачаючи у цьому можливість послабити Іспанію. Англія навіть починає надавати свої порти як бази для морських гезів.
Але найбільшою помилкою було введення герцогом Альбою «алькабали» 10 % податку на всі фінансові операції, крім продажу нерухомості. Навіть католицьке населення Нідерландів, яке було лояльним до Іспанії починає повставати проти свавілля Альби. Спалахує новий етап боротьби. У 1572 році морські гези захоплюють місто Бриль у дельті Рейну, яке стає базою повстанців. Улітку 1572 року північні провінції Нідерландів обрали головнокомандуючим армії повстанців Вільгельма Оранського.
Перші успіхи не змінили ситуації іспанці завдавали дошкульних поразок гезам, тяжкими були роки з 1573 до 1575 року, проте Альба так і не зміг зламати опір нідерландців, які міцно закріпилися на півночі країни. У 1573 році іспанський уряд вирішив змінити жорстоко Альбу на менш більш гнучкого і молодшого Луїса Рекензес. Рекензес дуяв більш гнучко, але тяжкі фінансові труднощі, які спіткали Іспанію зробили марними всі зусилля намісника.
У 1576 році в іспанському війські стався бунт, який був спричинений браком коштів, солдати не хотіли воювати безкоштовно. Іспанські війська стояли в Антверпені і піддали місто грабунку, вони вбили 8 тисяч нідерландців. Після цієї події шляхи до компромісу були повністю знищенні. Повстанці зрозуміли, що без власної незалежної держави не буде спокійного життя.
Після того як іспанські війська покинули територію Нідерландів повстанці встановил владу по всій країні. У листопаді 1576 року у місті Гент, був підписаний договір між Північними (протестантськими) та Південними (католицькими)провінціями, який проголошував спільні зусилля у боротьбі з Іспанією та проголошення релігійної толерантності.
У кінці 1576 року іспанці зібравши нове військо посилає до Нідерландів полководця Аллесандро Фарнезе (син Маргарити Пармської). 9 січня 1579 року Піденні провінції, через конфлікт на релегійному плані, вирішили перейти на сторону Іспаніїю Була підписана Арраська унія, революція на півдні була провалена. У відповідь на зраду Північні провінції підписують Утрехтську унію – прообраз сучасних Нідерландів, утворення федерації з єдиною армією та фінансами.
У 1584 році був вбитий Вільгельм Оранський, влада переходить до його сина Моріца Насауського, який успішно продовжував справу батька. Сили сторін були вичерпані – у іспанців не було достаньо сил для окупації Півночі, а у Північних провінцій не було бажання встановлювати контроль над бідним Півднем, який до того є був католицький. Воєнні дії з перемінними успіхами тривали до 1609 року, коли було підписано пермиря за посередництвом королів Англії та Франції. Іспанія де-факто визнала незалежність Нідерландів.
У 1620-30 роках іспанці зробили останні спроби встановити контроль над Північчю, але всі дії були марними. Остаточне закінчення Нідерландської революції відбулося у 1648 році, із закінченням Тридцятилітньої війни – Іспанія за Мюнстерським договором, офіційно визнає незалежність Північних Провінцій.
Нідерландська буржуазна революція це перша в світовій історії успішна революція. На зміну середньовічного феодалізму прийшов капіталізм. Нідерланди з отриманням незалежності ввійшла до числа найбільш розвинутих держав Європи.