Види орфограм:
• буквені;
• небуквені.
Буквені:
1. Ненаголошені [е], [и] в корені слова:
весна, життя.
2. Велика чи мала буква:
Земля ( планета ), земля (ґр ун т ).
3. Написання сумнівного приголосного:
легкий (бо легенький ),
просьба (бо просити ).
4. Подовження та подвоєння приго
лосних:
навчання, возз’єднання, лимонний.
5. Наявність чи відсутність літери:
сторіччя — сторіч, баский —
баскський, біль — білль.
Небуквені:
1. Дефіс:
по-киівськи, з-поміж, темно-зелений,
віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.
2. Апостроф:
м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.
3. Перенос слова:
хо-джу, три-ста, міс-то і мі-сто.
4. Пропуск між словами (роздільне на
писання):
будь ласка, все одно, поки що, на
жаль, ні в кого, рік у рік.
5. Разом:
уліт ку, попід, деякий, піввікна.