Дорога Полліанно!
Недавно я прочитала твір про твоє дитинство. Мені він дуже сподобався, а особливо «гра в радість», яка Тобі дуже допомагала у скрутну хвилину. Ти, напевно, її не забула і тепер вона теж виручає Тебе ? Я також почала її грати. Вона не дає мені засмучуватись.
З твору Елеонор Портер дізналась багато цікавого про Тебе. Я зрозуміла, що дуже щаслива, бо мене оточують батьки. Вони мене дуже люблять та піклуються про мене.