61. Обнадійливий ранок
(.) - Софійко-о-о! - долинуло з вікна.
Вибігла на балкон. Внизу, біля дороги, стояв Сашко.
- Привіт! - помахала рукою. - Чого тобі? (.).
- Це була ніч у повню!!!
- Леле! Я й не помітила! Спокійно все, тихо.
На якусь мить Софійка забула про Сашкову звістку. Вулицею проходив Валентин. Очевидно, щойно повернувся з Києва. З ним була. його київська Іринка. Ішли бадьоро, сміючися і перекидаючися новеньким футбольним м’ячем.
Зла до нього не почувала. Ще б пак: якби тоді не його шоколадка, хто зна, як би все повернулось!..
- То кажеш, усе чудово, Софійко? - нагадав про себе Сашко.
- Все чудово, Сашку! Ця казка - щаслива!..