На березі затоки розгулювала ворона. Ось вона зупинилась, швидко схопила хлібну шкуринку і поспішливо поскакала до великого валуна. тут в безпеці ворона розтиснула дзьоб, наступила лапкою на шкуринку і вдарила по ній декілька разів дзьобом. шкуринка не піддавалася. ворона розізлилась, схопила окраєць, швидкими стрибками приблизилась до берега і обережно опустила хліб у воду... Тепер він був розмокший, м'ягкий і ворона могла поснідати.