У 1889 році Планк приступив до вивчення проблеми так званого чорного тіла, яка на той час стала головною перешкодою на шляху розвитку класичної фізики. У жовтні 1900 року він запропонував емпіричну формулу, яка задовільно описувала всі спостережувані ефекти. Осмислюючи отриманий результат, Планк прийшов до висновку, що кожна елементарна коливальна система, поміщена всередину чорного тіла, може випромінювати енергію не безперервно, а певними порціями, що Планк назвав квантами. Це найбільше відкриття, що міститься в його статті «Теорія розподілу енергії нормального спектру», було зроблено 14 грудня 1900. Гіпотеза квантів виявилася згодом тією керівної ідеєю, яка докорінно змінила наше уявлення про фізичну реальності і викликала революцію в науці. За своє відкриття Планк отримав Нобелівську премію.