Мене завжди дивувала зимова стежинка, коли я прогулювалася в таємничому лісі. Вона була вкрита різнокольоровим листям - жовтим, червоним, жовтогарячим - чи припорошена ще зеленою травою, чи вкрита ще ніким не протоптаним килимом снігу. Але найкраще її було видно вночі: ліхтарі тільки-но включили, і срібне сяйво починає розливатись довгими хвилями по галявині. А знаєте як з'явилась перша зимова сніжинка? Коли людина ступає на галявину, то за нею залишається слід, і чим більше дітлашні чи дорослих пройде тут, тим ширшою і красивішою вона буде.