- Лідо, скажи, будь ласка, чим ти займаєшся, окрім школи.
- Я навчаюся в 11-му класі й після закінчення школи збираюся вступати до університету, тому ходжу на додаткові заняття. Я - головний редактор шкільної газети «117-й квартал». Окрім цього, займаюся художньою гімнастикою в школі Дерюгіних. Створюю сайти для змагань. Нещодавно стала суддею міжнародної категорії з художньої гімнастики.
- Ти «йдеш» на золоту медаль. Як тобі вдається поєднувати навчання зі своїм захопленням?
- Часу й справді обмаль. Після уроків я йду на тренування, після тренування - на додаткові заняття. Але і вдома на мене чекають не тільки уроки.- Якщо в тебе є вільний час, що полюбляєш робити?
- Звичайно, у мене є вільний час. Я люблю ходити по магазинах, прогулюватися Києвом... Але чого я не підтримую, так це безглуздого вештання вулицями. Свій час, на мою думку, слід використовувати з користю: спілкуватися, знайомитися з новими людьми.
- Ти живеш у шаленому темпі й устигаєш зробити все. У чому твій секрет?
- Мабуть, у тому, що намагаюся розписати кожний день по хвилинах. Я завжди знаю, що робитиму сьогодні, завтра, через три дні. Але обходжусь без щоденника, свої плани тримаю в голові.
- А не буває такого, що тобі хочеться покинути все і просто полежати на дивані й подивитися телевізор?
- Буває і дуже часто. Що я роблю в такому разі? Просто лягаю на диван і дивлюся телевізор. Мені вистачає години, щоб розслабитись і відпочити.
- Твоє гасло?- Через тернії до зірок. Я вважаю, що кожна дитина починає своє життя з нуля і в неї завжди є час і можливості розвивати себе. Дуже важливо не залишатися на місці, а постійно вдосконалюватися.
- Дякую тобі, Лідо, за розмову й бажаю успіхів.
(За матеріалами агентства «Юн-прес» Київського палацу дітей та юнацтва )
Інтерв’ю
Інтерв’ю — це бесіда журналіста (іншої особи) з особою, думки, коментарі чи враження якої мають громадський інтерес. Інтерв’ю є одним із найпоширеніших жанрів журналістики та публіцистики.