Речення
звідокремленим означенням
Давали гроші —
таляри биті, |людям
дуже милі|,
та дядько Лев
заклявся на життя,
що дуба він повік
не дасть рубати.
__
Мені здається часом, що верба,
|ота стара|, |сухенька|,
то — матуся.
__
І
снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні
самоцвіти,
стелилися незнані
трави, квіти,
|блискучі|, |білі|...
__
...От і
розбіглася на морі супротивна хвиля,
а з теї хвилі
вилетіли коні,
як жар, |червоні|,
|у червону колясу
запряжені|...
__
Ні,
ти сам для мене
світ, |миліший|, |кращий|,
ніж той, що досі
знала я, а й той
покращав, відколи
ми поєднались.
__
Доню,
давно готові шати
для царівни,
але вона десь
бавилась, |химерна|,
убравшися для жарту
за жебрачку.
__
І з долу вгору він до мене звів
такий болючий
погляд, |повний туги
і каяття палкого|,
без надії...
__
Будуть приходити люди,
|вбогі й багаті|, |веселі
й сумні|,
радощі й тугу
нестимуть мені,
їм промовляти душа
моя буде.
__
Леся
Українка «Лісова пісня»