Тоталітарна держава повинна була жити за принципом: «все в державі, нічого поза державою». Помисли, інтереси італійців повинні були бути підпорядковані державі, а точніше – дуче(Муссоліні).
Вся влада в країні знаходилася в його руках. Дуче очолював Велику фашистську раду, яка приймала закони. Парламент зводиться до ролі дорадчого органу.