Наша мова складається з безлічі слів, завдяки яким можна передати
будь-яку думку. Для зручності використання всі слова поділені на групи
(частини мови). Кожна з них має свою назву.
Ім'я іменник. Це дуже
важлива частина мови. Воно означає: предмет, явище, речовина,
властивість, дію, процес, ім'я та назву. Наприклад, дощ – це явище
природи, ручка – предмет, біг – дія, Наталія – жіноче ім'я, цукор –
речовина, а температура – це властивість.
Можна навести багато інших прикладів. Назви всього, до чого можна доторкнутися в нашому оточенні, — це імена іменники.
Предмети
можуть бути живими або неживими. Іншими словами: живими або неживими. А
іменники можуть відповідати на питання: «хто?» або «що?». Наприклад:
іменник «собака» відповідає на питання «хто?», тому що вона жива. Собака
– одухотворений предмет. Інакше йде справа зі словом «стіл». Стіл –
предмет неживий, тому іменник «стіл» відповідає на питання «що?».
Іменники
можуть змінюватися за родами, числами і відмінками. Вони бувають
чоловічого, середнього або жіночого роду, однини / множини. Наприклад:
п'ятикласник – іменник чоловічого роду в однині. А «п'ятикласники» — те ж
саме слово, але у множині. Ще приклад: школа – це іменник жіночого роду
в однині, а школи (їх кілька) – множина. Середній рід відрізняється від
попередніх прикладів. Найчастіше такі слова закінчуються на буку «про».
Наприклад: вікно, скло, літо. Деякі з них можуть не мати множини
(літо). А є і такі, які не бувають в однині, наприклад, «ножиці».
Ще
іменники змінюються за відмінками. Найголовніший відмінок – називний.
Початкова (не змінена) форма будь-якого іменника: слово в називному
відмінку однини.