Моє рідне місто — Харків — дуже багате на пам’ятники, є серед них такі, що присвячені видатній, особі, є встановлені на честь якихось подій або й простих людей. Однак серед величезної кількості монументів найулюбленішим є все ж таки пам’ятник, який кожному харків’янину відомий під назвою Дзеркальний Струмінь. Його називають так через те, що струмінь води, котрий спадає невеличким водоспадом із фонтана, є досить широким і тонким, тому справді нагадує дзеркало.
Мало хто знає, якою була історія цього пам’ятника, але всі ми звикли бачити його навпроти побудованого у 1980-х роках театру опери та балету. Зараз його частіше називають Дзеркальний Струмінь, дехто пам’ятає назву Скляний Струмінь, однак офіційна назва цього фонтана-альтанки при побудові була такою — Пам’ятник Перемоги. Улюблений пам’ятник багатьох харків’ян було споруджено 1947 року. За рік до того на місці його створення було закладено сквер Перемоги. Загальний план як скверу, так і самого фонтана розроблявся групою архітекторів на чолі з В. Коржем. Харківський Дзеркальний Струмінь повторює аналогічну споруду в місті Кисловодськ, що в Росії. До шістдесятиліття пам’ятника було проведено його реконструкцію, після якої фонтан заграв новими барвами.
У сучасному місті Дзеркальний Струмінь є визначним місцем. Сквер навколо нього є дуже мальовничим і затишним, незважаючи на близькість до центральної вулиці міста, тому завжди привертає увагу харків’ян. Багато людей домовляються тут про зустрічі, а закохані про побачення, оскільки пам’ятник розташований у центрі міста. Сюди приїжджають молодята, щоб провести першу в спільному житті фотосесію. Кожна екскурсія для гостей міста також має тут зупинку.