Дуже важливим для сучасної людини є питання віри. І саме про
неї розмірковує в цій поезії Іван Малкович. Вірш має надзвичайно
промовисту назву. Поет звертається в ньому до Всевишнього не з
проханням щось отримати для себе. Йому болить доля всіх, хто може
бути самотнім, кому потрібне могутнє опертя віри. І саме для них,
розгублених, самотніх, не зігрітих, шукає він Божої ласки.
Так може чинити лише людина, яка глибоко вірить сама, яка
живе в гармонії з собою і всесвітом, яка має велике серце й розуміє,
що має в сучасному житті найбільшу вартість.
Віра — річ надзвичайно інтимна. її не треба обговорювати, про неї
не варто сперечатися. Просто треба віднайти її у своєму житті. І це
не обов’язково має бути віра у Всевишнього, глибину й мудрість якої
продемонстрував нам поет своїм коротеньким віршем. Це може бути
віра в Людину, віра в Добро і Красу.