Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. Саме медики дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Тому образ медика в уяві багатьох людей пов’язаний з надією і захистом. Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом. Дійсно, у багатьох ситуаціях медпрацівник є останньою рятівною інстанцією для хворого. Клятва Гіппократа спонукає людей у білих халатах перебороти всі емоції й особисті негаразди, щоб виконати свій обов’язок. Лікар часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію. І це не можуть не цінувати ті, кому медики дарують радість одужання чи поліпшують якість здоров’я і життя.
І хай студенти-політехніки, будучи молодими й активними, лише зрідка звертаються по допомогу до людей у білих халатах, наявність власної поліклініки (чим не можуть похвалитися інші ВНЗ) гарантує своєчасну і кваліфіковану допомогу.
Колектив поліклінічного відділення, що обслуговує студентів університету, переважно жіночий. Це лікарі, медсестри, молодші медичні сестри, які щоденно піклуються про здоров’я політехніків. Надзвичайна доброта, чуйність, палке прагнення завжди допомогти і словом і ділом – риси, притаманні жіноцтву нашого колективу.
Більшість медпрацівників працюють не один десяток років, надаючи медичну допомогу не одному поколінню студентів КПІ. І за це їм велике спасибі. Адже майбутній фахівець повинен бути не тільки висококласним спеціалістом, а й морально і фізично здоровою людиною. Це наше майбутнє, наша зміна. Тож за материнську турботу медикам завжди дякують політехніки. Вони не забувають своїх лікарів, іноді звертаються за порадою чи медичною допомогою і через кілька років після закінчення університету. Це говорить про високий професіоналізм та авторитет медичних працівників у студентському середовищі.
Найгуманнішу професію обрала Марія Броніславівна Дмитренко. З 1968 року після закінчення Київського медичного училища працювала медсестрою, згодом закінчила Київський медінститут, тут в 1975 році дала клятву Гіппократа і вже більше 30 років, присвятивши себе студентській медицині, працює факультетським терапевтом, завідувачем терапевтичного відділення. Студенти ММІ, ІТС та інших факультетів знають і поважають свого лікаря, яка користується авторитетом серед студентів та співробітників університету.«Лікар від Бога» – так називають студенти Неллі Михайлівну Гайдаренко, яка 35 років стоїть на сторожі здоров’я студентської молоді. Медицина у неї «в крові», адже виросла в лікарській сім’ї, після закінчення Читинського медінституту продовжує шлях своїх батьків. Професіоналізм, доброта, чесність, порядність – усе це притаманне Неллі Михайлівні. Честь Вам і хвала.Якщо хочете вилікувати зуби без болю, звертайтеся до лікаря-стоматолога Раїси Володимирівни Галстян. Юною, енергійною, завзятою прийшла вона в 1978 році після закінчення медичного інституту на роботу, і з того часу її життя пов’язане зі студентською поліклінікою. Сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків, високе почуття відповідальності за доручену справу, добросовісність – усе це визначає характер лікаря Р.В.Галстян.Марія Іванівна Титаренко свій трудовий шлях розпочала молодшою медичною сестрою в лікарні “Феофанія”, після закінчення медичного училища в 1985 році і по теперішній час працює дільничною, а потім старшою медсестрою відділення. Своєю самовідданою працею, високою свідомістю і дисципліною вона завоювала пошану й авторитет у студентському середовищі та серед колег.
Від щирого серця вітаю славних трудівниць поліклінічного відділення з радісним весняним святом 8 Березня! Нехай сторицею повертаються до вас добро, турбота і тепло, які ви щедро даруєте всім, хто потребує захисту, уваги, співчуття і допомоги. Успіхів вам у професійній діяльності, низький уклін за вашу самовіддану працю. Нехай робота приносить вам радість і задоволення, вдячність колег і пацієнтів. Бажаю здоров’я і щастя, успіхів і бадьорого настрою, мирного неба і всього найкращого в житті.