У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у колючки. В
акації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листки
видозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до опор. У деяких
видів акації черешки листка видозмінились у філодії - розширені утворення, які схожі на пластинку листка і виконують функції пластинки листка. У цибулі м'ясисті лусочки - це листки, які видозмінилися у сховища поживних речовин, а плівчасті сухі верхні лусочки - це листки, які видозмінилися у покриви. У квіткових рослин листки видозмінились у частини квітки.
Листки комахоїдної рослини росички, зібрані в прикореневу розетку,
мають довгі черешки і невеликі (до 1 см у діаметрі) круглясті пластинки.
Пластинки листка всіяні залозистими волосками з була воподібними
закінченнями, на яких виділяється слизиста клейка речовина. Комахи, що
сідають на листок, приклеюються до закінчень залозистих волосків.
Сусідні волоски нахиляються до комахи і притискують її до пластинки
листка. Залозисті волоски виділяють фермент, що розщеплює білки комахи
до амінокислот, які всмоктуються волосками. Після цього волоски знову
розходяться і готові "ловити" нову комаху. Так у комахоїдних видів
рослин листки видозмінились у різноманітні пастки. Вегетативним розмноженням рослин називається безстатеве відтворення рослин
із їх вегетативних частин, тобто з фрагментів талому, пагона, листка чи
кореня. Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає у вищих і
особливо у квіткових рослин.
Вегетативне розмноження рослин у природі здійснюється шляхом:
o поділу (одноклітинні);
o кореневими паростками (вишня, яблуня, малина, ожина, шипшина);
o коренебульбами (орхідея, жоржини);
o відсадками (смородина, аґрус);
o вусами (суниці, жовтець повзучий);
o кореневищами (пирій, очерет);
o бульбами (картопля);
o цибулинами (тюльпан, цибуля, часник);
o виводковими бруньками на листках (бріофілюм).
Усі природні способи вегетативного розмноження широко
використовуються людиною у практиці рослинництва, лісництва і особливо
садівництва.
Як підібрати живці для укоріненняЗдатність стебла утворювати
коріння залежить від віку і виду материнської рослини. Материнську
рослину обрізають, щоб стимулювати швидкий ріст молодих вегетативних
пагонів, з яких і нарізають живці. Ці пагони характеризуються
високою коренеутворювальною здатністю. Чим сильніше обрізати материнську
рослину, тим інтенсивніше відростають нові пагони, в цьому і полягає
успіх живцювання.
Здатність стебла утворювати коріння може
змінюватися протягом року. Це залежить і від того, яку рослину ми
укорінюємо. Запас поживних речовин, який міститься у пагінці,
використовується не тільки для утворення коренів, а й для підтримки його
життєдіяльності до тих пір, поки не сформується нова рослина. Кількість
поживних речовин в задерев'янілих живцях більша, ніж у молодих пагонах,
тому вони і зберігаються довше. Наше основне завдання - змусити
пагінець якнайшвидше дати коріння, поки в ньому не витратилися запаси
корисних речовин.
Коли нарізати живці?Зелені,
цьогорічні, весняні активно ростучі пагони, які мають листя, нарізають
від початку і до середини літа, використовуючи верхівки пагонів.
Стебла у них досить м'які, оскільки вони переживають період інтенсивного росту. Такі живці
добре вкорінюються без застосування будь-яких регуляторів росту і
укорінювачів (обробка живців гормонами в цей час майже не дає ефекту).
Напівзадерев’янілі
живці можна нарізати в кінці літа. Використані для цього стебла
ростуть вже уповільнено і пройшли фазу загартовування. Хоча листя у них і
відчувають нестачу вологи, ретельного контролю умов навколишнього
середовища, тут вже не потрібно.
Живці задерев'янілих
вічнозелених рослин нарізають, як правило, в зимовий період. Завдяки
листю вони лише частково впадають у стан спокою, тому і маловимогливі до
умов навколишнього середовища.
Як порізати рослину на живці?Нижній косий зріз живця має знаходитися безпосередньо (в 3-4 мм) під вузлом або брунькою.