Одного зимового ранку, я вирішив прогулятись до лісу. У лісі тихо, затишно і пахне морозцем. Я вийшов на вузеньку засніжену доріжку і пішов уперед.Зліва від мене, простягається річка, яка покрилась товстим пластом льоду. Справа від мене,простягаються могутні дерева, які були притрушені блискучим білим снігом. Іноді, я зустрічаю кущики калини, на яких красуються грона стиглої,червоної калини. Пройшовши трохи далі, я побачив дупла, у них, мабудь, сплять маленькі, чорноокі білочки. В деяких місцях видніється зелена трава, яка ще не встигла впасти у сплячку. Пройшовши так години зо дві, переді мною показався неймовірно красивий краєвид, який захоплює подих.. Я стояв біля самого краю яра. Піді мною простягаються засніжені дерева, трохи далі я бачу гори, так, це справжні гори! Вершечки ціх гір, огортає сніг. Це неймовірно красиво! Після цього, я повернувся до дому. Я ще довго згадуватиму, той пейзаж, мабудь, він залишиться в моїй пам`яті, в моєму серці назавжди.