У мене є чудова подруга. Вона має гарне ім’яСофія.
Подруга високого зрісту як наче морква молола. Обличчя у неї невелике, кругле, наче рожевий помідор. Воно завжди смугле, тому не видно жодної веснянки. ЇЇ волосся каштанового кольору. Воно густе, коротке, пряме, жорстке та неслухняне, тому часто розкуйовджене. Радість обличчю надає маленький кирпатий ніс , він у неї наче картопля. Очі у Софії великі, глибоко посаджені, чорні, як ніч. Та вони розумні, добрі та привітні, як вона сама. А сама моя подруга дуже схожа на тоненьку та гарну берізоньку.А характер в неї вогонь. Як кажуть в повісті Кайдашева сім`я "У неї серце з перцем ".
Хз , подойдет ли ?)