Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод в душі і уся фігура його немов заморозилася: ніс загострився, щоки зморщилися, очі почервоніли, тонкі губи посиніли». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свято, вважав це нісенітницею, не умів радіти.
Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлею розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив хороші справи за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Нинішнього і Духом Майбутнього Різдва.
Подорож Скруджа у своє дитинство, в нинішнє і майбутнє допомогли йому багато дещо зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертвування бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно відносився до племінника — сина улюбленої сестри Фен.
Ця історія, як і повинно бути в різдвяній розповіді, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати час, поспішати робити добро ближнім своїм.