Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я
існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою
навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ
і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття «бути
людиною» кожний вкладає своє значення.
У моєму розумінні, бути людиною – це значить виховати в собі
високі моральні якості.
Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі
кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять
заповідей Христових – це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки
антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І
саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в
дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки – це люди, з яких я
беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи,
вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але
замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе
людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і
всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Я гадаю, що справжня людина – це хороший друг, здатний прийти на
допомогу, визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи
донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.
Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх
дітей.