Тихого і ясного вечора дівчата з юними парубками гуртуються і співають пісні. Молодий козак Левко, син сільського голови, підійшовши до однієї з хат, піснею викликає яснооку Ганну. Ганна з'являється не відразу, бо боїться заздрості дівчат, зухвалості парубків і материнської суворості, і ще чогось незрозумілого. Левко не раз просив батька дозволити йому одружитися на Ганні, але той не хотів і за своїм давнім звичаєм прикидався глухим. Про самого голову «відомо, що колись він супроводжував царицю Катерину до Криму, про що любить при нагоді згадувати, нині кривий, суворий, поважний на вигляд і вдівець, живе кілька років під каблуком своєї своячки».