Вчини мене бичем Твоїм, Ударом, вистрілом, набоєм, Щоб залишивсь хоч чорний дим Над неповторною добою. Хай безсоромні очі їсть Тих, що живуть без сліз і чести, Хто скинув і любов, і злість, Бо не під силу було нести. Хто все зітхав — заснуть, втекти, Сховатись за Мазепу й Крути, Коли грозою йшли — віки! — Над полем рути і отрути. Твоїм бичем мене вчини, Щоб басаманувати душі, Щоб захитать і знову зрушить Смертельний чар дичавини! потрібно аналіз вірша