Стояла собі красуня.Білокора,гарна, свіжа як весна.Усіх захоплювала вона.Мала сережки довгі,листя шелестіло , а сама вона прекрасна.Та ось приходить час, коли красуню не впізнати: сережок вже на ній нема,і листя кудись ділось.Вже видно-красуня лягла спати