Жила була царівна що любила тільки себе. Та навіть батьків біля себе не помічала.Одного разу вона гуляти ходила та непомітила як втрапила в ямку . А вилізти самостійно не виходило. Гукала, гукала на поміч та ніхто не приходив. Тут почув її сльози пастух та згодився її витягти . Тут вона зрозуміла , що якщо вона нікого не помічатимо і люди її не помічатимуть.
Все добренько обдумала та стала црівною доброю , гарною та той що турбується про свій народ .